санкція — ї, ж. 1) Схвалення. 2) Затвердження чого небудь вищою інстанцією; визнання законності чогось. || Дозвіл, схвалення. 3) юр. Заходи впливу, покарання за порушення закону. Кримінальна санкція. || У міжнародному праві – заходи впливу щодо держави,… … Український тлумачний словник
санкціонований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
санкціонування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
санкціонувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
санкціонування — я, с. Дія за знач. санкціонувати. || У системах обробки інформації – надання права користування послугами системи, наприклад, права доступу до даних. •• Санкціонува/ння да/них визначення і встановлення ступеня приватності даних у базі даних.… … Український тлумачний словник
санкціонований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до санкціонувати. || санкціоно/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
санкціонувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. Давати санкцію на що небудь; визнавати щось законним, правильним, затверджувати, схвалювати щось … Український тлумачний словник
санкціонуватися — у/ється, недок. Пас. до санкціонувати … Український тлумачний словник
Санкції економічні — заходи примусового впливу, які застосовуються до підприємств, що допускають порушення у фінансово господарській діяльності, завдають втрат своїм партнерам або державі. Розрізняють договірні, банківські та фінансові санкції … Міжнародне комерційне право
санкція — [са/нкц ійа] йі, ор. йеійу … Орфоепічний словник української мови
санкція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
